Наприкінці минулого тижня в ефірі телеканала “Інтер” голова КМДА Олександр Попов заявив, що не може припинити скандальні будівництва в Києві, оскільки їх власники мають усі необхідні дозволи та документи. Тому, за його словами, зупинити всі конфліктні забудови можна, лише виплативши будівельним компаніям компенсацію на загальну суму 1 мільярд гривень. Проте юристи стверджують, що місто не повинне розплачуватися за незаконні будівництва, більше того, слова Олександра Попова про те, що в усіх випадках забудовники мають необхідні дозволи, не відповідають дійсності. І взагалі, наголошують супротивники забудов, усі дозвільні документи не можуть мати юридичної сили, оскільки в жодному випадку скандальної забудови не було проведено громадські слухання, що є обов’язковим за законом.

Купівля-продаж дозволів

Проблема незаконних будівництв в Києві з кожним днем набуває все більшої актуальності. За словами активістів – патріотів міста, багато скандальних будівництв, раніше зупинених, останніми місяцями активізувались. Маються на увазі, зокрема, об’єкти на території Олександрівської лікарні, на вул. Гончара, 17-23, біля станції метро «Театральна» тощо.

На думку Олега Киселевського, одного з головних активістів проти забудови на території Олександрівської лікарні, головна біда в тому, що чиновники, які виписують дозволи, навіть не читають їх.

- Методика забудовників така: отримав папірець, і годі. А що написано в цьому папірці – не має значення, бо наші чиновники без грошей навіть читати документи не будуть. У нашому випадку громадські слухання проведено, і громада була категорично проти. Що зробив забудовник? Він звернувся до Київради і повідомив, що має позитивний результат слухань. Те саме було і з дозволом від ГУ охорони культурної спадщини – документ є, його не погоджено, проте він видається за погоджений.

Пан Киселевський нагадує, що забудову на території лікарні заборонив ще в 2008 році київський мер Леонід Черновецький. Він особисто дав розпорядження різноманітним інстанціям: у зв’язку з виявленими порушеннями анулювати всі дозволи.

- Крім цього, є рішення міжвідомчої комісії Мінрегіонбуду, інших інстанцій, де чітко вказано: забудова є незаконною. І от, після кількох років заморожування, будівельні роботи розпочали знову! Якби чиновники мали бажання зупинити знищення території Олександрівської лікарні, вони зробили би це миттєво. Та оскільки громада не платить, а забудовник крупно «башляє», рішення приймають на користь останнього.

Про думку киян ніхто не питає

З Олегом Киселевським згоден і Віталій Черняхівський, головний координатор громадянської кампанії «Форум спасіння Києва».

- Обґрунтування головою КМДА того, чому влада не може зупинити забудову, – повна нісенітниця, в яку можуть повірити лише люди, далекі від питань землеустрою та чинного законодавства, – переконаний пан Черняхівський. – Землевідведення в усіх випадках незаконних забудов було здійснено з грубими порушеннями норм чинного законодавства. Якщо розібратись, то лише явних порушень можна знайти майже 10. Один з найважливіших документів, без якого отримання дозволу на забудову в історичному центрі міста неможливе, – лист з позитивним висновком громадських слухань і чотири публікації про намір розпочати будівельні роботи у ЗМІ. Все це – методи погодження будівництв із громадськістю, постульовані нашим законодавством.

Забудовник, який почав зводити торговельний центр біля станції метро «Театральна», знав, що будувати на території між домами, загороджуючи мешканцям будинків вікна, неприпустимо, і що вони виступатимуть проти будівництва, тому він їх ні про що й не запитував.

За словами Віталія Черняхівського, крім бажання отримувати надприбутки, будівництво торговельного центру біля станції метро «Театральна» більше нічим не обґрунтовано, адже неподалік розташовані ЦУМ, наземні та підземні торговельні центри «Глобус» і «Метроград».

- Подібна ситуація – і з будівництвом торговельного центру на Львівський площі. Адже поруч знаходиться такий самий ТЦ, зате новий обмежив будівництво дорожньої розв’язки, виходу з метро і заслонив собою вид на історичні будівлі. Виходить, що вузьке коло осіб нав’язує свою думку суспільству, а влада в особі Київради ні на що не спроможна. У такому випадку, голова КМДА і мер мають подати у відставку, а Київрада – саморозпуститися і назначити перевибори, адже цей орган представляє інтереси кого завгодно, тільки не громади, – резюмує Віталій Черняхівський. – Відведення землі на будівництво здійснювалось не Богом, а звичайними людьми в Київраді. А оскільки цей орган прийняв рішення, то він може його й відмінити. Для цього достатньо скасувати договір про землевідведення через суд.

Зупинка можлива

Та не всі історії з незаконними забудовами завершуються на користь могутніх інвесторів і забудовників, прикритих корупційними чиновниками. Відомі приклади, коли кияни власними силами спромагалися завадити знищенню історичного центру. Один з них – зупинка будівництва на Пейзажній алеї. За словами Марини Соловйової, юриста, яка допомагала боротися із забудовниками, активісти оперували висновками громадських слухань, а також відсутністю у забудовників погоджень із Верховною радою і ЮНЕСКО.

- Раніше на ділянці землі Пейзажної алеї, що належить до буферної зони Софії Київської, стояли гаражі, документи на які було оформлено належним чином. Деякі з них було приватизовано, решту – ні, проте на всі гаражі малися документи в БТІ. У якийсь дивний спосіб усі ці документи були знищені виконавчою службою. Ми провели громадські слухання, на яких вирішили в жодному разі не дати будівництву статися. Звертаючись до суду, ми мали при собі, крім результатів громадських слухань, документи про те, що земля на Пейзажці належить до буферної зони Софії Київської, а згідно із законодавством ці землі є цінними для країни, тож для того, аби на них будували, треба погодити справу із Верховною Радою й ЮНЕСКО. По жодному положенню погодження не було, і це також лягло в основу того, аби суд зміг скасувати рішення Київради.

- Щодо компенсації, про яку каже голова КМДА, я як юрист не розумію, навіщо компенсувати? Адже ініціатори всіх незаконних будівництв, які не мають належних документів (а це стосується всіх проблемних забудов міста), діяли на власний страх і ризик, чудово розуміючи, у що вв’язуються.

Виходить, влада навмисно прикривається неіснуючими дозволами, аби приховати свою неспроможність вирішувати проблеми міста. Тоді сенсу в існуванні органів місцевого самоврядування немає, як немає його у наданні повноважень теперішнім володарям депутатських мандатів, бо керуються чиновники зовсім не інтересами киян, а своїми власними. На жаль, від справ, що залагоджуються в кулуарній тіні, страждає, в першу чергу, місто, яке з кожним роком все більше втрачає свою історичну та культурну цілісність, обростаючи потворними офісно-торговельними центрами на місцях знищених пам’ятників архітектури.

Ще одним наслідком такої позиції міської влади може стати повернення практики протистояння між киянами та будівельними компаніями, що відбувалося впродовж 2004-2007 рр.

Автор: Оксана Котляренко